Пишаймося, бо ми того варті

Мико́ла Дми́трович Страже́ско (29 грудня 1876, Одеса — †26 червня 1952, Київ) —    український терапевт.

Біографія

Народився 17 (29 грудня) 1876 року в Одесі. Закінчив медичний факультет Київського університету (1899 р.). Працював  у  Київській  міській  лікарні  і  вищих  навчальних  закладах  Києва.  З  1902  р.  -  у  Військово-медичній академії в Петербурзі. Тут під керівництвом академіка І.П.Павлова провів експериментальні дослідження у галузі фізіології кишок, викладені в докторській дисертації (1904 р.). З 1904 р. — старший ординатор у терапевтичній клініці Київського університету. В 1907—1919 рр. — професор Київського жіночого медичного інституту. Водночас у 1908—1919 рр. — приват-доцент Київського університету і в 1917—1919 рр. — завідувач терапевтичного відділення Київської міської лікарні. У 1919 —1922 рр. — завідувач кафедри Новоросійського університету, з 1922 р. — Київського медичного інституту. Керував клінічним відділенням Інституту експериментальної біології та патології, з 1934 р. — Інституту клінічної фізіології АН УРСР. З 1936 р. — директор створеного ним Українського науково-дослідного інституту клінічної медицини. У роки Великої Вітчизняної війни — консультант евакуаційних госпіталів, керував дослідженнями в Центральному госпіталі Радянської армії, вивчав проблему сепсису ран, розробляв нові засоби боротьби з ним.

Наукова                                                                 діяльність

Праця  «Симптомологія  та  діагностика  тромбозу  вінцевих  артерій  серця»  (1910  р.)  -  спільно  з  В.П. Образцовим; монографія «Основи фізіологічної діагностики захворювань черевної порожнини» (1924 р.); монографія «Основи фізичної діагностики захворювань порожнини шлунка» (1924 р.) та інші.

З 1936 р. — директор створеного ним Українського науково-дослідного інституту клінічної медицини. Уперше в світі поставив (1909 року (спільно з В. П. Образцовим) прижиттєвий діагноз тромбозу судин серця. Автор  більш ніж 100 наукових праць, присвячених різноманітним питанням клініки і лікування внутрішніх

хвороб.

Опублікована ним спільно з В. П. Образцовим стаття «Симптомологія та діагностика тромбозу вінцевих артерій серця» (1910), в якій вперше у світі було дано розгорнутий опис різних клінічних форм інфаркту міокарда і виявлено його основну патогенетичну ланку, принесла йому світове визнання.

Особливу увагу приділяв клінічно-експериментальному вивченню патології органів кровообігу, розробив вчення про функціональну недостатність кровообігу, спільно з В. Василенком створив класифікацію недостатності кровообігу.

Пам'ять

Його ім'я носить Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" АМН України, та одна з вулиць Києва.

Класифікація серцевої недостатності за Стражеском та Василенком

До цього часу не втратила актуальності і широко використовується на практиці класифікація недостатності кровообігу за Стражеском — Василенком, затверджена ще у 1935 році XII Всесоюзним з'їздом терапевтів. Микола Дмитрович розробив її  разом з Володимиром Харитоновичем Василенко.  Класифікація розроблена  з урахуванням біохімічних порушень.