Пишаймося, бо ми того варті

Мико́́ла Маркія́нович Волко́вич (1858—†1928) — учений-хірург, академік ВУАН (з

1928). У 1882 р. закінчив університет св. Володимира, в якому викладав до 1922. З 1923

— завідувач кафедри хірургії Київського відділення Головнауки Наркомосу України. Одним із перших в Україні опанував методику проведення найскладніших хірургічних операцій.

Біографія,    практична                            та   наукова   діяльність

Народився Микола Маркіянович в 1858 році м. Гродня Чернігівської губернії. В 1882 році закінчив медичний факультет Київського університету і був залишений при госпітальній хірургічній клініці. В 1888 році захистив докторську дисертацію «Риносклерома з клінічної, патолоанатомічної та бактеріологічної сторін». Повернувшись з зарубіжного відрядження був обраний приват-доцентом Київського університету і став читати курс десмургії з вченням про переломи і вивихи, діагностику хірургічних захворювань і курс захворювань вуха, горла, носа. В 1893 році  Микола  Маркіянович  був  призначений  завідувачем  великого  в  Києві  хірургічного  відділення Олександрівської лікарні.

В 1903 році Волкович М. М. обраний професором госпітальної хірургічної клініки. З 1911 по 1922 рік він очолював факультетську хірургічну, а в подальшому, керував науково-дослідною кафедрою при Київському відділенні Української науки ( в подальшому - АН УРСР ). М. М. Волкович - автор біля 100 наукових праць  з  різних  питань  хірургії, травматології, ортопедії, отоларингології, нейрохірургії, урології.  В  1898  році незалежно від американського хірурга Мак-Бурнея став застосовувати при операції апендициту косий фізіологічний розріз передньої черевної стінки, відомий сьогодні в літературі під назвою Волковича-Дяконова. Він першим  в  1894  році  запропонував  і  виконав  ламінектомію.  Великої  слави  принесли  йому  також  роботи:  «Кістково-пластичні операції з приводу туберкульозу кісток ступні та гомілково-ступневого суглобу»(1894), «До хірургії жовчекамяної хвороби» (1909), «Апендицит, жовчекамяна хвороба і туберкульозний перитоніт»(1926),

«Пошкодження кісток та суглобів»(1928) та інші. Велике розповсюдження здобула запропонована ним шина для фіксації плеча. З 1908 року Волкович М. М. організатор та незмінний голова Київського хірургічного товариства до кінця  свого  життя.  Помер  Микола  Маркіянович  Волкович  11  липня  1928  року,  похований  на  Байковому кладовищі.

Твори

«Das Rhinosklerom» // Arch. klin. Chir., Berlin, 1889, pp. 356—418

«Об  особой  форме  поражения  крупных  сосудов  конечностей  как  одной  из  причин  так  называемой самопроизвольной гангрены» (1890)

«К хирургии и патологии желчнокаменной болезни» (1909)

«Аппендицит, желчнокаменная болезнь и туберкулезный перитонит» (1926)

«Повреждения костей и суставов» (1928)